Чим зняти біль при грижі хребта: методи і поради

Що відбувається при грижі і чому болить

Міжхребцева грижа — це випинання ядра міжхребцевого диска за межі фіброзного кільця. Коли диск випинається, він може здавлювати нервові корінці або спинний мозок — і саме тиск на нерв дає той характерний біль, що «стріляє» по нозі або руці, іноді з оніміннями і слабкістю. Сам диск болючих рецепторів не має, але запалення навколо грижі і спазм навколишніх м’язів посилюють біль додатково.

Добра новина: у 80–90% пацієнтів біль від грижі минає консервативно — без операції — протягом 6–12 тижнів при правильному лікуванні.

Крок 1: знеболювальні препарати

НПЗП — нестероїдні протизапальні препарати (перша лінія)

НПЗП одночасно знижують запалення і зменшують біль — саме тому вони є препаратами першого вибору при грижі диска. Найбільш вживані: диклофенак (таблетки, ін’єкції, гель) — класика, добре знімає запалення, але має гастроінтестинальні ризики; мелоксикам (Моваліс, Ксеніт) — більш м’який для шлунка, можна приймати довше; ібупрофен — доступний і ефективний; кеторолак — для короткочасного сильного болю (не більше 5 днів).

НПЗП приймають після їжі або разом з інгібітором протонної помпи (омепразол, пантопразол) для захисту шлунка. Без призначення лікаря — не більше 5–7 днів. При захворюваннях нирок, виразці шлунка або серцевій недостатності — тільки після консультації.

Парацетамол — як додаткове знеболення

Парацетамол не є протизапальним, але добре знімає біль і безпечніший для шлунка. Може використовуватись як самостійний засіб при помірному болі або в поєднанні з НПЗП (за призначенням лікаря). Доза для дорослих — 500–1000 мг, не більше 4 г на добу.

Міорелаксанти

М’язовий спазм навколо грижі посилює і підтримує біль навіть тоді, коли безпосереднє запалення зменшується. Міорелаксанти розслаблюють спазмовані м’язи і суттєво полегшують стан: тизанідин (Сірдалуд) — частий вибір при болю в попереку; баклофен — при вираженому м’язовому спазмі; толперизон (Мідокалм) — без вираженого седативного ефекту. Призначає лікар — самостійне застосування небажане через побічні ефекти (сонливість, зниження тиску).

Крок 2: місцеве лікування

Мазі і гелі

Місцеві засоби не проникають глибоко до грижі, але зменшують запалення в навколишніх м’яких тканинах і дають відчутний ефект. Диклофенак-гель, Вольтарен — НПЗП у формі гелю, зручні для нанесення двічі на день. Ібупрофен-гель — схожий ефект. Кетопрофен-гель — при сильному болі. Фастум-гель, Найз-гель — популярні комбіновані варіанти. Зігріваючі мазі (Апізартрон, Капсикам, Фіналгон) — покращують кровообіг і зменшують м’язовий спазм. Але при гострому запаленні зігрівання може посилити набряк — у першу добу краще холод, потім тепло.

Холод і тепло

Перші 24–48 годин гострого болю — холодний компрес (лід у рушнику, холодний пакет) на 15–20 хвилин кілька разів на день. Холод зменшує набряк і запалення. Після 48 годин — тепло (грілка, теплий рушник, гаряча ванна) розслаблює м’язи і покращує кровообіг. Чергування холоду і тепла теж дає хороший ефект.

Крок 3: блокади — при сильному болі

Якщо НПЗП і міорелаксанти не дають достатнього ефекту — лікар може призначити блокаду: ін’єкцію анестетика (лідокаїн, новокаїн) з або без кортикостероїду (дипроспан, кеналог) безпосередньо в ділянку болю або поблизу нервового корінця. Паравертебральна блокада знімає сильний гострий біль протягом хвилин. Епідуральна ін’єкція стероїдів (при радикулопатії) — вводиться в епідуральний простір і зменшує запалення навколо нервового корінця. Виконується лише лікарем у медичних умовах.

Крок 4: фізіотерапія

Фізіотерапевтичні методи підсилюють ефект ліків і сприяють одужанню. Електрофорез з лідокаїном або диклофенаком — доставляє ліки безпосередньо до зони запалення. УЗТ (ультразвукова терапія) — зменшує набряк і запалення. Магнітотерапія — покращує кровообіг. ТЕНС (транскутанна електрична нейростимуляція) — блокує больові сигнали. Лазеротерапія — стимулює регенерацію. Більшість методів показані в підгострому і хронічному стані, не в самий гострий момент.

Вправи і рух: що допомагає

Правильні вправи — один із найефективніших довгострокових методів. Але вправи при грижі — це не силові тренування і не скручування. Мета — зміцнити м’язовий корсет, який знімає навантаження з диска.

Що допомагає: вправа «кіт-корова» (почергове прогинання спини в колінно-ліктьовому положенні); «мертвий жук» — лежачи на спині, по черзі витягуєте протилежну руку і ногу; планка (м’яка, без прогину в попереку); ходьба по рівній поверхні; плавання (особливо на спині); вправи на розтягнення м’язів стегна і кульшового суглоба, що знімають навантаження з попереку.

Що категорично не можна: нахили вперед з навантаженням; скручування тулуба під навантаженням; жим ногами; важка атлетика; стрибки і різкі рухи в гострій фазі; вправи Бубновського або будь-яка «народна» система без оцінки стану лікарем.

Комфортні положення при болі

Лежачи на спині — підкладіть подушку під коліна: це зменшує навантаження на поперековий відділ і знімає натяг нервових корінців. Лежачи на боку — в «позі зародка» з подушкою між колінами, щоб хребет залишався рівним. Уникайте лежати на животі (прогин поперекового відділу посилює тиск на диски) і сидіти на м’якому і глибокому дивані.

Коли потрібна операція

Операція при грижі хребта потрібна рідко — лише за чіткими показаннями: прогресуюча слабкість у нозі або руці, що не зменшується при консервативному лікуванні; синдром кінського хвоста (порушення тазових органів); відсутність ефекту від консервативного лікування протягом 6–12 тижнів при вираженому болі; великі грижі з суттєвим звуженням хребтового каналу. Рішення про операцію приймається нейрохірургом після оцінки МРТ і клінічної картини.

About the Author

Лісовий Марко

Author

View All Posts