Декоративні кущі, які цвітуть: найкращі для українського саду

Навіщо садити квітучі кущі

Квітучі декоративні кущі — один із найвдячніших вкладів у сад. На відміну від однорічних квітів, які потрібно висівати щороку, кущ садять один раз і отримують цвітіння десятиліттями. Більшість з них невибагливі, стійкі до морозу, не потребують складного догляду і при цьому дають щорічну виставу з квітів, аромату і барв. Квітучі кущі задають структуру саду, приховують паркани, заповнюють простір і живуть у симбіозі з бджолами і метеликами.

Форзиція — жовтий салют навесні

Форзиція (Forsythia) — одна з перших вісниць весни. Вона зацвітає ще до розпускання листків — у березні–квітні, коли в саду майже нічого немає. Увесь кущ вкривається яскраво-жовтими квітами, і це видовище неможливо пропустити. Кущ виростає до 2–3 м у висоту і стільки ж у ширину, морозостійкий (витримує до −20–25°C і нижче залежно від сорту). Не вибагливий до ґрунту, добре росте на сонці і в легкій тіні. Обрізують одразу після цвітіння — омолоджуючи старі гілки до основи. Чудово підходить для живоплоту, одиночних посадок або тла.

Бузок — аромат, якого чекають цілий рік

Бузок (Syringa) — класика українського саду. Цвіте у травні, коли його аромат розноситься на сотні метрів. Суцвіття можуть бути від білого і блідо-рожевого до насиченого фіолетового і темно-вишневого залежно від сорту. Виростає до 3–5 м, дуже морозостійкий. Головна умова: сонце і нейтральний або слаболужний ґрунт. Не любить кислих торфовиків. Обрізують після цвітіння — видаляють відцвілі суцвіття і старі гілки. Якщо не обрізувати роками — кущ «лисіє» знизу і цвіте тільки на верхівках. Популярні сорти: «Красавиця Москви» (рожево-білий, махровий), «Конго» (темно-пурпурний), «Міс Елен Вілмотт» (білий, махровий).

Гортензія — цариця літнього саду

Гортензія (Hydrangea) — мабуть, найпопулярніший декоративний кущ останніх років. Цвіте у червні–вересні — дуже тривалий сезон. Існує кілька основних видів для саду:

Гортензія деревовидна — найневибагливіша. Цвіте на пагонах поточного року великими кулястими суцвіттями (до 25 см). Витримує морози до −25°C, обрізують навесні «під пеньок». Сорт «Анабель» — білосніжні кулі, «Incrediball» — рекордно великі суцвіття.

Гортензія волотиста — найзимостійкіша (до −30°C). Суцвіття конічні, до 40 см. На початку цвітіння — білі або кремові, до осені рожевіють. Сорти «Лаймлайт» (лаймово-зелений на початку), «Пінкі Вінкі» (двоколірна), «Ваніла Фрайз» — одні з найпопулярніших у світі.

Гортензія крупнолиста — найефектніша, але найкапризніша щодо зимостійкості. Квіти можуть бути синіми, рожевими або фіолетовими — залежно від кислотності ґрунту. У кислому — сині, у лужному — рожеві. Потребує укриття на зиму.

Спірея — невибаглива і рясноквітуча

Спірея (Spiraea) — один із найбільш невибагливих квітучих кущів. Залежно від виду і сорту, цвіте або навесні (Spiraea arguta, thunbergii — білими квітами) або влітку (Spiraea japonica — рожевими і малиновими суцвіттями). Швидко росте, витримує посуху і морози, добре стрижеться у будь-яку форму. Японська спірея використовується також для бордюрів і низьких живоплотів. Сорти японської спіреї «Голдфлейм» і «Голдмаунд» — з декоративним золотавим листям, яке ефектно на тлі зеленого саду навіть без квітів.

Вейгела — тривале цвітіння у різних відтінках

Вейгела (Weigela) цвіте у травні–червні і нерідко повторно — у серпні. Квіти трубчасті, від рожевих до темно-червоних. Кущ виростає до 1–2 м, добре переносить обрізку і формування. Листя у деяких сортів темно-пурпурне — декоративне навіть без квітів. Сорт «Wine&Roses» — темно-бордове листя і насичено-рожеві квіти, один із найефектніших. «Bristol Ruby» — класика з яскраво-червоними квітами. Вейгела морозостійка, любить сонце і помірно вологий ґрунт.

Рододендрон і азалія — для тіні і кислих ґрунтів

Рододендрон (Rhododendron) — один із найефектніших квітучих кущів: великі суцвіття від білого до фіолетового, цвіте у квітні–червні. Це єдиний великий квітучий кущ, який добре почувається в розсіяній тіні — під деревами, в затінку будівлі. Головна умова: кисла земля (pH 4,5–6,0). У лужному ґрунті хліорозить і гине. При посадці обов’язково використовують спеціальний ґрунт для рододендронів або торф. Зимостійкість залежить від виду: листопадні рододендрони витримують до −25–30°C, вічнозелені — менш морозостійкі і потребують укриття. Невибагливий у решті — не потребує частого підживлення, поливу і обрізки.

Керія японська — ніжна і невибаглива

Керія (Kerria japonica) — ніжний кущ з яскраво-жовтими квітами, схожими на маленькі трояндочки. Цвіте у квітні–травні і нерідко повторно восени. Виростає до 1,5–2 м. Невибаглива — росте і в тіні, і на сонці, терпима до різних типів ґрунту. Зимостійка (до −20°C). Тонкі зелені пагони декоративні навіть узимку. Махровий сорт «Pleniflora» — найпопулярніший для сзаду.

Калина декоративна

Калина (Viburnum) у декоративних формах цвіте у травні–червні. Особливо ефектна калина «Бульдонеж» (Viburnum opulus «Roseum») — суцвіття у вигляді великих білих куль, схожих на снігові. Кущ виростає до 3 м, морозостійкий. Підходить для великих ділянок. Калина гордовина (Viburnum lantana) — більш посухостійка і придатна для бідних ґрунтів.

Гібіскус садовий

Гібіскус сирійський (Hibiscus syriacus) цвіте дуже пізно — з серпня по жовтень, коли більшість інших кущів вже відцвіли. Квіти великі — до 10 см у діаметрі, від білих до темно-фіолетових і двоколірних. Кущ виростає до 2–3 м, любить тепло і сонце, в Україні переважно зимостійкий (більш чутливий у центральній і північній частині — потребує легкого укриття). Ідеальний для заповнення «пустих» місяців наприкінці сезону.

About the Author

Нікітюк Людмила

Author

View All Posts