Коротка відповідь: 988 рік
Хрещення Русі відбулось у 988 році — за традиційною датою, яку фіксує «Повість минулих літ». У цьому році князь Київської Русі Володимир Великий (близько 958–1015) наказав охрестити киян у водах Дніпра і Почайни, а потім поступово запровадив Christianity як державну релігію по всій Русі. Це був один із найпереломніших моментів в історії Київської Русі — і в широкому сенсі всієї подальшої культури українського, білоруського і частково російського народів.
💡 988 — умовна дата: Сучасні дослідники вважають 988 рік умовною, а не абсолютно точною датою. Частина хроністів вказує на 987, інші — на 989–990 роки. Хрещення було процесом, а не одним днем: спочатку охрестили Київ, а потім протягом кількох десятиліть Christianity поширювалось у глибину країни — часом добровільно, часом примусово.
❓ Перше хрещення Русі було раніше: У 860-х роках, ще за князів Аскольда і Діра, перша хвиля хрещення пройшла по Русі. Патріарх Константинополя Фотій у 867 р. згадує про «охрещення русів». Але після загибелі Аскольда Christianity не прижилось і люди повернулись до язичництва. Хрещення 988 р. — вже третя і вирішальна хвиля: до неї була ще бабуся Володимира, княгиня Ольга, яка охрестилась близько 957 р.
😯 День хрещення Русі: В Україні 28 липня відзначається як День хрещення Київської Русі — України. Дата прив’язана до дня пам’яті святого Володимира Великого за новоюліанським календарем.
Хто такий Володимир Великий
Князь Володимир Святославич (охрещений ім’ям Василій) — один із найвидатніших правителів Київської Русі. Онук Ігоря і Ольги, молодший син Святослава. До хрещення він був відомий як активний язичник і завзятий прихильник давньослов’янських культів — сам встановив ідолів на горі в Києві і здійснював жертвоприношення.
Близько 980 року Володимир зайняв київський престол і об’єднав руські землі. Саме за нього Русь досягла найбільшого розквіту: розширилися кордони, зміцнилась центральна влада, розвинулась торгівля. Хрещення 988 р. стало вінцем його державної програми — спробою ідеологічно об’єднати різнорідне і різноетнічне суспільство Русі навколо спільної релігії.
Чому обрали православ’я: легенда про «вибір віри»
«Повість минулих літ» зберегла знамениту легенду про «вибір віри». Посли від чотирьох релігій прибули до Києва і розповіли Володимиру про свою víру: ісламські булгари — про мусульманство, хазарські євреї — про іудаїзм, папські посли — про латинське Christianity, грецькі місіонери — про православ’я. Після цього Володимир відправив власних послів «пробувати» кожну релігію на місці. Повернувшись від греків, вони сказали: «Не знали — на небі ми чи на землі, бо немає на землі такого видовища і краси, і не знаємо, як розповісти. Знаємо тільки, що там Бог перебуває з людьми».
Легенда, звичайно, є літературною конструкцією, а не документальним описом. Реальні причини вибору православ’я були геополітичними і прагматичними.
Реальні причини вибору Константинополя
Геополітика і союз з Візантією. Близько 987 року Візантійська імперія опинилась у кризі: полководець Варда Фока підняв заколот і загрожував Константинополю. Імператор Василій II звернувся до Володимира по військову допомогу. Домовились: Русь надає шеститисячний загін варягів, а Візантія віддає за Володимира сестру імператора Анну — небачена честь, бо порфироносні принцеси взагалі не виходили за «варварів». Умова з боку греків: Володимир хреститься. Так шлюб і хрещення стали частиною однієї дипломатичної угоди.
Торговельні зв’язки. Русь давно торгувала з Константинополем по шляху «з варягів у греки». Православні церкви вже існували в Києві (наприклад, церква святого Іллі на Подолі згадується ще в договорі 944 р.). Christianity було знайомим і не чужим.
Вплив Ольги. Бабуся Володимира княгиня Ольга — хрещена охрестилась ще близько 957 р. у Константинополі. Православна традиція в київській еліті не була новою.
Близькість обряду. Православне богослужіння з його мистецтвом, архітектурою і грецькою освіченістю вразило руських послів набагато більше, ніж строга латинська служба чи ісламський обряд. Культурна перевага Візантії того часу була беззаперечною.
Як відбувалось хрещення Києва
Перед хрещенням киян Володимир наказав скинути і знищити язичницьких ідолів, яких сам же встановив: головного з них — Перуна — прив’язали до хвоста коня і волочили до Дніпра, б’ючи палицями, а потім кинули у воду. Після цього кияни зібрались біля злиття Дніпра і Почайни. «Повість» описує: «вийшли у воду і стояли — одні до шиї, інші до грудей, молоді тримали немовлят, охрещені ходили, священики молились».
Одночасно Володимир наказав знищувати капища по всій Русі і будувати на їхньому місці церкви. У Києві на місці холму з ідолами побудували Десятинну церкву — першу кам’яну церкву Київської Русі (996 р.), зведену за участю грецьких майстрів. Десята частина князівських доходів ішла на її утримання — звідси назва.
Опір і поступове поширення
Хрещення прийняли в основному в Середньому Подніпров’ї — у Київській землі. Інші регіони Christianity приймали поступово і по-різному. У Новгороді хрестили силою — за місцевою приказкою, «Добриня хрестив вогнем, а Путята — мечем». Північ і схід Русі трималися язичницьких традицій значно довше: у Ростово-Суздальській землі активне двовір’я зберігалось до XII–XIII ст. Двовір’я — поєднання Christianity з народними язичницькими обрядами — фактично ніколи повністю не зникало з народного побуту.
Наслідки хрещення: що змінилось
Писемність і освіта. Разом із Christianity прийшла кирилиця і перші школи. Ярослав Мудрий (син Володимира) заснував школи при церквах і сам збирав грецькі рукописи. Без хрещення не було б ні «Слова о полку Ігоревім», ні «Повісті минулих літ», ні решти давньоруської літератури. Архітектура і мистецтво. Кам’яне будівництво, іконопис, мозаїки, фрески — усе це прийшло разом із Christianity. Собор Святої Софії в Києві (1037 р.) — найяскравіше свідчення візантійського впливу. Право і суспільні норми. Christianity пом’якшило деякі жорстокі звичаї: заборонило людські жертвоприношення, ввело норми про захист вдів і сиріт, оформило церковний шлюб. Міжнародні зв’язки. Як православна держава Русь увійшла до спільноти візантійського культурного і політичного кола. Шлюбні союзи з європейськими династіями — Ярослав Мудрий породичався з Францією, Норвегією, Угорщиною, Польщею — багато в чому стали можливими саме через офіційне Christianity.
Хрещення Русі і Україна сьогодні
Хрещення Київської Русі є спільною спадщиною кількох народів — але питання про те, кому вона «більше належить», є сьогодні гостро політичним. Росія роками використовувала спадщину хрещення Русі для обґрунтування претензій на «братерство» і «спільне коріння» з Україною. Після повномасштабного вторгнення 2022 р. і відходу більшості православних українців від Московського Патріархату до ПЦУ ставлення до цієї спадщини ще більш ускладнилось.
Українські дослідники наголошують: Київ — місто хрещення Русі — є сьогодні столицею України. Спадщина Ярослава Мудрого, Софійського собору і самого Володимира Великого органічно вписана в українську національну ідентичність. День хрещення Київської Русі — України (28 липня) є офіційним державним святом.
| Дата / подія | Факт |
|---|---|
| 860-ті рр. | Перша хвиля хрещення за Аскольда і Діра — не прижилась |
| ~957 р. | Хрещення княгині Ольги у Константинополі |
| 987 р. | Дипломатична угода: Русь допомагає Візантії — отримує принцесу Анну і хрещення |
| 988 р. | Хрещення Київської Русі — хрещення киян у Дніпрі |
| 996 р. | Побудована Десятинна церква — перша кам’яна церква Русі |
| 1037 р. | Собор Святої Софії при Ярославі Мудрому |
| 28 липня | День хрещення Київської Русі — України (державне свято) |
About the Author
