Що таке заповіт і як його правильно скласти?
Заповіт — це письмове особисте розпорядження фізичної особи щодо долі свого майна після смерті. В Україні заповіт має бути складений у письмовій формі, підписаний особисто заповідачем і посвідчений нотаріусом. Скласти заповіт може будь-яка особа з повною цивільною дієздатністю (з 18 років), і виключно особисто — через представника це зробити неможливо.
💡 Заповіт можна скласти на користь будь-якої людини — не лише родичів. Заповідач вільний призначити спадкоємцями одну або кілька фізичних чи юридичних осіб незалежно від наявності родинних зв’язків. Можна заповісти майно другові, сусіду, благодійному фонду або навіть домашньому улюбленцю — в частині зобов’язання утримувати тварину.
❓ Чи можна змінити або скасувати заповіт? Так, і необмежену кількість разів. Заповідач у будь-який момент може скласти новий заповіт, який автоматично скасує попередній, або подати заяву нотаріусу про скасування чинного. Останній у часі дійсний заповіт матиме юридичну силу.
😯 Обов’язкова частка — навіть якщо заповіт є. Навіть найретельніше складений заповіт не може позбавити права на спадщину малолітніх дітей, непрацездатного подружжя та батьків заповідача. Вони мають право на обов’язкову частку — не менше половини від того, що їм належало б за законом без заповіту.
Хто має право скласти заповіт
Відповідно до Цивільного кодексу України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Повна дієздатність настає з 18 років, але може виникнути раніше — з моменту реєстрації шлюбу або при emancipation (визнання неповнолітнього повністю дієздатним за рішенням суду чи органу опіки).
Заповіт не можна скласти через представника — ні за довіреністю, ні через опікуна. Якщо людина фізично не може прийти до нотаріуса через хворобу або немічність, нотаріус має право виїхати до заповідача додому, в лікарню чи будинок пристарілих.
Види заповітів в Україні
Звичайний (відкритий) заповіт
Найпоширеніший вид. Заповідач особисто або нотаріус зі слів заповідача складає текст документа. Нотаріус зачитує заповіт вголос, заповідач підтверджує відповідність своїй волі та підписує. Зміст заповіту відомий нотаріусу. Виготовляється у двох примірниках: один — заповідачеві, другий — зберігається в нотаріуса і вноситься до Спадкового реєстру.
Секретний заповіт
Заповідач самостійно складає і підписує заповіт, після чого подає його нотаріусу в заклеєному конверті. Нотаріус не читає текст, а лише посвідчує підпис заповідача на конверті, скріплює його печаткою і поміщає в інший конверт. Зміст документа залишається невідомим аж до смерті заповідача. Після отримання інформації про смерть нотаріус призначає дату оголошення заповіту і в присутності двох свідків та зацікавлених осіб розкриває конверт.
Заповіт із умовою
Заповідач може поставити умову, за якої спадкоємець отримає майно. Наприклад: «передати квартиру синові після закінчення університету» або «успадкувати будинок за умови проживання в ньому та утримання домашніх тварин». Умова має бути правомірною і здійсненною. Умови, що порушують права людини або суперечать моральним засадам суспільства, — недійсні.
Подружній заповіт
Подружжя може скласти спільний заповіт щодо майна, яке їм належить на праві спільної сумісної власності. У такому заповіті визначається, що після смерті одного з подружжя майно переходить до того, хто залишився живим, а після смерті другого — до призначених спадкоємців. Такий заповіт може бути скасований лише за рішенням суду — на вимогу когось із подружжя.
Що можна заповісти
Заповідати можна будь-яке майно, що належить заповідачеві на праві власності: нерухомість (квартира, будинок, земельна ділянка), рухоме майно (автомобіль, цінності, техніка), частки у підприємствах та цінні папери, банківські вклади та гроші, авторські права та інтелектуальну власність.
Також у заповіті можна зробити заповідальний відказ — покласти на спадкоємця обов’язок надати іншій особі певне право. Наприклад, заповісти квартиру сину, але зобов’язати його надати право довічного проживання в ній матері. До заповіту можна включити і розпорядження немайнового характеру — наприклад, прохання піклуватися про домашню тварину.
Обов’язкова частка у спадщині
Навіть якщо заповіт складений, певні особи мають право на обов’язкову частку — незалежно від волі заповідача. Це захист для найбільш вразливих категорій родичів.
Право на обов’язкову частку мають: малолітні та неповнолітні діти заповідача, повнолітні непрацездатні діти (інвалідність або пенсійний вік), непрацездатна вдова або вдівець, непрацездатні батьки заповідача. Розмір обов’язкової частки — не менше половини від того, що ця особа отримала б при спадкуванні за законом (без заповіту).
Покроковий порядок складання заповіту
Крок 1. Визначтеся зі змістом
Заздалегідь обміркуйте: кому, що і в яких частках ви хочете заповісти. Майно можна розподілити між кількома спадкоємцями у певних частках (наприклад, «квартиру — дочці, автомобіль — сину, дачу — порівну між онуками»). Підготуйте перелік майна та дані спадкоємців (ПІБ, дата народження, адреса).
Крок 2. Підготуйте документи
Для складання заповіту у нотаріуса від вас знадобляться паспорт громадянина України або ID-картка та реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН/РНОКПП). Правовстановлюючі документи на майно — не обов’язкові безпосередньо для складання заповіту, але нотаріус може їх запросити для уточнення опису майна.
Крок 3. Зверніться до нотаріуса
Можна звернутися до будь-якого державного або приватного нотаріуса в Україні — прив’язки до місця реєстрації немає. Нотаріус складе текст заповіту зі слів заповідача або перевірить текст, підготований самостійно. Заповіт зачитується вголос і підписується в присутності нотаріуса. Через воєнний стан процедуру спрощено: заповіт може бути написаний на звичайному аркуші паперу — нотаріус проставляє свої реквізити.
Крок 4. Посвідчення та реєстрація
Нотаріус посвідчує заповіт, складає два примірники і вносить відомості до Спадкового реєстру — це обов’язково для всіх нотаріально посвідчених заповітів. Один примірник залишається у нотаріуса (передається до державного нотаріального архіву), другий — видається заповідачеві.
Хто ще може посвідчити заповіт
У виняткових випадках заповіт може бути посвідчений не нотаріусом, а іншими уповноваженими посадовими особами. Якщо людина перебуває в лікарні — головний лікар або його заступник. Якщо відбуває покарання у місцях позбавлення волі — начальник установи. Якщо перебуває у плаванні на судні — капітан судна. Якщо у разі бойових дій немає можливості звернутися до нотаріуса — командир військової частини.
Заповіт vs спадкування за законом: порівняння
| Критерій | За заповітом | За законом (без заповіту) |
|---|---|---|
| Хто отримує майно | Ті, кого вказав заповідач | Родичі у черговості, встановленій ЦК |
| Чи можна передати майно другу / стороннім? | ✅ Так | ❌ Ні |
| Розподіл частин | Довільний, на розсуд заповідача | Порівну між спадкоємцями однієї черги |
| Обов’язкова частка | Діє (захищає вразливих родичів) | Не застосовується |
| Можливість оскарження | Може бути оскаржений у суді | Оскаржується рідше |
| Умови та зобов’язання | ✅ Можна поставити умови | ❌ Неможливо |
Скільки коштує скласти заповіт
Вартість залежить від того, чи звертаєтеся ви до державного або приватного нотаріуса.
У державного нотаріуса державне мито за посвідчення заповіту становить 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян — наразі це 34 грн. Проте до цього додається плата за технічне оформлення документа, яка може варіюватися.
У приватного нотаріуса ціна визначається за домовленістю відповідно до статей 19 і 31 Закону «Про нотаріат». На практиці вартість складання заповіту у приватного нотаріуса зазвичай становить від кількох сотень до кількох тисяч гривень залежно від регіону, складності і обсягу документа. Внесення до Спадкового реєстру є обов’язковим і входить до послуг нотаріуса — витяг з реєстру коштує орієнтовно 500–1000 грн.
Підстави недійсності заповіту
Заповіт може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він складений особою, яка на той момент не мала повної цивільної дієздатності або перебувала під впливом помилки, обману, насильства чи тяжких обставин. Також підставою є складання заповіту через представника, відсутність підпису заповідача, порушення обов’язкової нотаріальної форми або участь у підписанні осіб, на користь яких його складено.
Заповіт, у якому допущені технічні помилки (описки, виправлення, що не засвідчені нотаріусом), також може бути оскаржений. Тому важливо уважно перевірити текст перед підписанням.
Заповіт під час воєнного стану
Через повномасштабне вторгнення процедуру складання заповіту в Україні спрощено. Заповіт дозволено складати на звичайному аркуші паперу — без спеціальних бланків; нотаріус проставляє свої реквізити самостійно. Якщо людина перебуває за кордоном, вона може оформити заповіт у консульській установі України або у нотаріуса країни перебування (з подальшою легалізацією або апостилем). Посвідчити заповіт через довіреність — заборонено навіть під час воєнного стану.
📌 Практичні поради при складанні заповіту
- Описуйте майно максимально точно: адреса нерухомості, кадастровий номер, марка та держномер авто. Розпливчасті формулювання — джерело суперечок між спадкоємцями.
- Вказуйте спадкоємців повністю: ПІБ, дата народження, місце проживання. Якщо вказати лише «моя дочка Оля» — це може призвести до непорозумінь.
- Призначте підпризначеного спадкоємця — резервного на випадок, якщо основний помре раніше вас або відмовиться від спадщини.
- Зберігайте свій примірник заповіту у безпечному місці і повідомте довіреній людині, де він знаходиться — але не обов’язково розкривати зміст.
- Регулярно переглядайте заповіт: народження нових дітей, розлучення, суттєві зміни у майновому стані — привід оновити документ.
- Складаючи заповіт щодо частки у спільній подружній власності, пам’ятайте: заповісти можна лише свою половину, а не всю квартиру чи будинок.
“Правильно складений і посвідчений заповіт — це найнадійніший спосіб забезпечити реалізацію власної волі та захистити близьких від тривалих судових суперечок. Відсутність заповіту не означає, що майно дістанеться тим, кому ви хотіли б його залишити.”
— Загальноприйнята позиція юристів у сфері спадкового права
Підсумок
Скласти заповіт в Україні — нескладна, але відповідальна процедура. Головне — дотримати форму (письмова, особистий підпис, нотаріальне посвідчення), чітко описати майно і спадкоємців та врахувати право на обов’язкову частку для захищених категорій родичів. Завдяки єдиній базі Спадкового реєстру будь-який нотаріус в Україні зможе знайти ваш заповіт — незалежно від того, де він був складений.
Відкладати складання заповіту «на потім» — ризик. Заповіт гарантує, що ваша воля буде виконана, а близькі уникнуть непотрібних конфліктів і витрат.
Дисклеймер: ця стаття має виключно інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для складання заповіту у конкретній ситуації рекомендується звернутися до кваліфікованого нотаріуса або адвоката. Актуальне законодавство — на сайті Міністерства юстиції України та в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів.
About the Author
