Макс Кідрук: письменник, мандрівник і людина, яка змінила українську фантастику

Хто такий Макс Кідрук

Макс Кідрук (повне ім’я — Максим Іванович Кідрук) — один із найпопулярніших сучасних українських письменників, автор романів-бестселерів, засновник видавництва «Бородатий Тамарин», популяризатор науки, мандрівник і публічний інтелектуал. Народився 1 квітня 1984 року у містечку Володимирець на Рівненщині. За фахом — інженер-енергетик, але наукову кар’єру залишив заради літератури й подорожей — і не прогадав. Сьогодні його книги виходять багатотисячними тиражами, перекладаються іноземними мовами, а нові видання «ламають» сайти видавництва ще на стадії передзамовлення.

Кідрук — це явище, що вийшло далеко за рамки «просто письменника». Він відкрив для українського читача кілька нових жанрів (тревелог і технотрилер), самотужки побудував видавничий проєкт, що заповнює реальні прогалини на ринку, і весь цей час продовжує писати — довгі, наукові, жанрово складні романи, які водночас є і комерційно успішними, і художньо вартісними. Поєднання рідкісне.

Дитинство, освіта і перший вибір

Максим Кідрук виріс у Рівненській області, закінчив школу з золотою медаллю — у фізико-математичному класі з поглибленим вивченням математики та англійської. Після школи вступив до Національного університету водного господарства та природокористування в Рівному, де здобув диплом інженера-енергетика. Вже під час навчання у виші отримав першу серйозну роботу — програміст у компанії «АСКОН». Технічне мислення й захоплення точними науками — риси, що пізніше вирізнять його прозу серед іншої масової літератури своєю фактологічною точністю.

Після бакалаврату Кідрук продовжив навчання в аспірантурі Київського політехнічного інституту, а згодом — у 2007 році — виграв міжнародний грант і вступив до аспірантури Королівського технологічного інституту (KTH) у Стокгольмі. Це рішення стало поворотним не завдяки науці, а всупереч їй: живучи в Швеції, Кідрук почав мандрувати Європою — і відчув, що хоче писати про побачене. 2009 року він залишив аспірантуру, відмовившись від наукового ступеня, і вирішив стати письменником. Обидві аспірантури він кинув — і жодного разу про це не пожалів.

Мандрівник і автор тревелогів

Після від’їзду зі Швеції Кідрук розгорнув масштабну географічну авантюру. Влітку 2008 року вирушив у першу велику подорож за океан — до Мексики. Ця мандрівка стала матеріалом для «Мексиканських хронік». Потім — Південна Америка і острів Пасхи, Єгипет напередодні революції, Нова Зеландія, Намібія й Ангола, Танзанія, Перу, Бразилія, Китай, Індонезія. Загалом письменник побував у понад 35 країнах — і майже скрізь знаходив матеріал для книг.

Жанр «тревелог» (літературний щоденник подорожі) в Україні фактично не існував до Кідрука. Він першим довів, що про мандрівки можна писати так, що це стане захопливим читанням для тих, хто ніколи й не думав подорожувати: з гумором, пригодами, науковими відступами й чесними спостереженнями. Книги з тревелогів — «Мексиканські хроніки», «Подорож на Пуп Землі», «Любов і піраньї», «На Зеландію!», «Навіжені в Перу» — стали для багатьох читачів першим знайомством із жанром і відкрили смак до подорожей.

Технотрилер: новий жанр в українській літературі

У 2012 році Кідрук зробив ще один жанровий прорив — написав перший в Україні технотрилер. Жанр поєднує елементи наукової фантастики, пригодницького роману та детективу навколо взаємодії людини з технологіями. Перший роман у цьому жанрі — «Бот» — розповів про штучний інтелект і кібербезпеку задовго до того, як ці теми стали мейнстримом масової культури. За «Ботом» з’явилися продовження: «Бот. Атакамська криза» і «Бот. Ґуаякільський парадокс».

«Твердиня» (2013) заглибилася в тему воєнного конфлікту й ядерної загрози — роман тур-підтримки охопив 28 міст і понад 38 презентацій. «Жорстоке небо» (2014) став першим українським романом про українську авіацію: драматична розповідь про розслідування авіакатастрофи частково заснована на реальних подіях. «Де немає Бога» й «Не озирайся і мовчи» розширили палітру — психологічна глибина, тема пам’яті й страху, межа між сном і реальністю. «Зазирни у мої сни» — фактично хорор-трилер, побудований навколо феномену сну й усвідомленого сновидіння.

«Небратні»: як письменник пояснив 400 років історії

У 2019 році Кідрук зробив несподіваний крок — видав «Небратніх»: нонфікшн-книгу про більш ніж 400-річну історію стосунків між Україною та Росією. Це не академічна праця й не публіцистичний памфлет, а спроба системно пояснити широкому читачеві, як формувалося протистояння двох народів — від Хмельниччини до сучасності. Кідрук у властивій йому манері поєднав літературну доступність з аналітичним поглядом і широкою фактологічною базою. Книга стала особливо актуальною після 2022 року і набула нового читання у контексті повномасштабного вторгнення.

«Нові темні віки»: головний проєкт

Науково-фантастичний цикл «Нові темні віки» — найамбітніший на сьогодні проєкт Кідрука. Перша книга, «Колонія» (2022), описує світ XXII століття, де людство вже стало двопланетним видом, але не змінилося по суті. На тлі нової пандемії й колонізації Марса разгортається складна гра наукових, політичних і людських інтересів. Роман написаний у жанрі «твердої наукової фантастики» — де наукові деталі мають бути достовірними, а не просто декорацією.

«Колонія» стала сенсацією: 904 сторінки, що миттєво розійшлися великим тиражем, бестселер 2022 року за даними Українського інституту книги. У 2024 році стало відомо, що роман перекладатиметься польською у видавництві Insignis (стартовий наклад 7 000 примірників) та угорською у видавництві Európa Könyvkiadó. Друга книга циклу, «Колапс» (2025), ще до виходу зламала сайт видавництва через ажіотаж навколо передзамовлення — незважаючи на те, що автор заздалегідь просив читачів не поспішати.

Видавництво «Бородатий Тамарин»

У листопаді 2022 року Макс і Тетяна Кідруки відкрили власне видавництво «Бородатий Тамарин». Напрями — нонфікшн і наукова фантастика: ті жанри, яких, на думку засновників, критично не вистачає на українському ринку. «Це не самвидав Кідрука», — підкреслив сам автор: видавництво з перших днів публікувало і переклади, і інших авторів. У каталозі «Бородатого Тамарина» вже є книги про динозаврів, астрофізику, еволюцію, мемуари американських астронавтів («Верхи на шатлі»), а поряд — «Нові темні віки» і «Теорія неймовірності» Кідрука.

Назва видавництва — це реальна тварина: бородатий тамарин (Saguinus mystax) — невеличка мавпочка з родини ігрункових, що мешкає в Південній Америці. Вибір символічний: Кідрук, чия письменницька пригода почалася з поїздок до Латинської Америки, зберігає зв’язок зі своїм мандрівним минулим навіть у назві видавничого бренду.

Особисте: захоплення й погляди

У вільний час Макс Кідрук захоплюється авіацією (що відбилося в «Жорстокому небі») та американським футболом. Є відданим фанатом британського рок-гурту Iron Maiden — класика важкого металу, яка так само не вписується у жодні стандарти й постійно роздвигає жанрові рамки. Своїм літературним натхненням Кідрук називає Джеральда Даррелла, Сетона-Томпсона, Марка Твена, Джека Лондона — тих авторів, які дивилися на світ з захопленням і гумором, а не з трагізмом.

З 2016 року одружений з Тетяною Кідрук, яка є його партнером не лише в особистому, але й у видавничому житті. Проживають у Рівному. Дітей немає. Кідрук — людина відкрита в соціальних мережах, регулярно пише про книги, науку, видавничий процес і ситуацію в Україні. Після 2022 року він, як і більшість свідомих українців, значно активізував громадянську позицію — і в публіцистиці, і в тому, які теми обирає для своїх книг.

Макс Кідрук — рідкісний тип автора, який послідовно розширює читацькі горизонти: не просто пише нові книги, а щоразу намагається зробити щось, чого в українській літературі ще не було. Тревелог, технотрилер, тверда наукова фантастика, видавничий проєкт нового типу — кожен крок із цього списку відкривав нову нішу й підтягував за собою нових авторів і читачів. У цьому і є, мабуть, головна роль Кідрука в сучасній українській літературі: не просто писати — а розширювати саму ідею того, яким може бути українське слово.

About the Author

Лісовий Марко

Author

View All Posts